Бачення Японії та української еміграції щодо питання Зеленого Клину у міжвоєнний період та у період Другої світової війни

З моменту закінчення визвольних змагань на території Далекого Сходу, Зелений Клин увійшов до складу новосформованого СРСР, люди, та політична еліта Зеленого Клину які не погодилися з новою радянською владою виїхали з Клину до міста Харбіну  де вони продовжували жити і далі. Однак, загроза нової війни була неминуча, адже не всі погодилися з  новим світовим порядком. Однією з таких країн стала Японія, країна яка відкрилася для всього світу нещодавно. 

Заради того, щоб забезпечити Японією ресурсами була утворена "Велика сфера Східноазійського процвітання" яка б розширювала сферу впливу Японії по Азії. У 1931 році Японія окупувала Маньчжурію а через рік, проголосила створення  маріонеткової Маньчжурської держави на чолі якої, став колишній імператор Пуї. Після захоплення Маньчжурії активізувався заново український національний рух який був частково заборонений владою Гоміньдану, це означало що українці можуть розвинути український рух у Манчжурії без перешкод. У 1934 році було утворено у Харбіні осередок української монархічної організації під назвою УСХД на чолі якої, стояв колишній гетьман України Павло Скоропадський і це засвідчило активізації українського політичного руху на Далекому Сході в той самий момент, коли було організовано УСХД до Павла Скоропадського зв'язався капітан японської армії Акацукі, який звернувся до гетьмана де питав декількох офіцерів-українців заради того, щоб ті, зуміли організувати українські дружини з числа радянських військовополонених під час майбутньої японо-радянської війни. 

Гетьман України Павло Скоропадський у 1940-му році

Водночас, активізувалися і протилежна до УСХД організація і ним стала ОУН на чолі якої стояв полковник Січових Стрільців полковник Євген Коновалець починаючи з 30-х років він доручив своєму сотнику Ріко Ярому організувати зв'язок через підполковника німецької армії Курта Грабе контакти в Берліні з атташе японського посольства полковником Гірошімі Ошіма і Ошіма погодився мати контакт з оунівцями він призначив майора Томочіку як зв'язкового з ОУН. Варто відзначити, що полковник Ошіма був впливою людиною в японській армії, в подальшому Ошіма допомогав налагодити відносини з оунівцями рекомендуючи уряду Японії призначати на думку Ошіми людей які сприяли розвитку оунівцями на території Маньчжурії. Також, коли Ошіма стане генералом то він подасть офіційну пропозицію ПУНу щодо створення у Токіо представництва ОУН заради того, щоб спільними зусиллями організувати антибільшовицький фронт на Далекому Сході. 

Окрім військових офіцерів, оунівці налагоджували зв'язки з дипломатами, так Євгену Ляховичу було доручено налагодити зв'язки з бароном Набуто Іто заради того, щоб домовитися з приводу погодження організаційних питань. Від ОУН постійні й офіційні зв'язки з японськими речниками підтримували Євген Коновалець, Михайло Колодзінський, Ріко Ярий, Микола Капустянський, Андрій Мельник та інші. 

Тому, Євген Коновалець приділяв особливу увагу у розв'язані української проблематики подіями на Сході. Під час Олімпійських іграх у Берліні 1936 року за даними радянської розвідки до Павла Скоропадського зайшов капітан японської армії Акацукі, де він інформував гетьмана щодо ситуації на території Зеленого Клину а також, заявив що японці мають агента серед українців Далекого Сходу який буде їх інформувати і надалі. 

Після такої активізації, розпочав дуже сильно цікавитися і японський уряд українським питанням, який не був пов'язаний з військом. Так, у тому ж 36-му році вийшов 5 том японського дипломатичного багатотомного видання під назвою «Політична ситуація у Східній Азії» була одна частина під назвою «Огляд українських національних рухів» у якому розглядалося питання питання український рух в Європі у якому розповідала історію України від козаків, закінчуючи подіями перших визвольних змагань.

У другому та третьому пункті мова вже йшла про території Зелений Клин, територія, історія, демографічна ситуація орієнтир для цього, стали документи часів Російської Імперії та Радянського Союзу у даних документах вони зібрали всю інформацію про життя та історію українців на території Зеленого Клину  наприклад, згадується Другий всеукраїнський з'їзд Далекого Сходу. Це свідчить про серйозну зацікавленість японців українським питанням на Далекому Сході і зацікавленість українським питанням як згадував Володимир Стахів «докладніше ніж будь-які європейські політики для східноєвропейських справ були проінформувані про становища в Україні». У 1938 році у посольстві Японії в Берліні було влаштовано бенкет на честь полковника Євгена Коновальця, а також було проведено розмови щодо підписання рамкового договору з амбасадором генералом Ошіми та його політичними та військовими референтами. Але Коновалець відмовився підписувати договір через військову доктрину у війнах, а їх було дві : 1) суходольна, введення війни проти радянського союзу; 2) Воєнно-морська себто війна проти колоніальних володінь на території Південно-Східної Азії тобто проти Великобританії та США, а ОУН мав орієнтири на співпрацю з даними країнами. Незважаючи на такий неприємний момент,  Євген Коновалець відправив групу оунівців на чолі з Григорієм Купецьким до Харбіну спочатку вони прибули до Токіо де вони отримали інструкції від японського генерала Акікудза загальні відомості про систему на радянському Далекому Сході. 

Офіційно, вони були відправлені заради того, щоб проваджувати громадську роботу у Манчжурії але насправді, вони поїхали налагодити відносини з японцями на місцях та розповсюдити вплив ОУН на територію Зеленого Клину, Сибіру та півдня Далекого Сходу. Після свого прибуття до Харбіну, оунівці розпочали свою націоналістичну діяльність. Першою серйозним проявом ОУН стало те, що вони видали летючку українською та російською мовою до українців Далекого Сходу, яка була видана у Харбіні в 1938 році. Публікую її повністю:

"ДО УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ДАЛЕКОГО СХОДУ  Українська Нація пролитою кров'ю своїх найкращих синів у Великій Українській Національній Революції 20 років тому, то є 22 січня 1918 p., в Золотоверхій столиці України- Києві Четвертим Універсалом українського уряду - Центральної Ради і Універсалом Директорії Української Народньої Республіки 22 січня 1919 вписала знов у світову історію своє славне Ім'я як Нація незалежна й державна. Ці Універсали голосили :  НАРОДЕ УКРАЇНИ!  Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській Землі вільна Українська Народня Республіка. Здійснилася давня мрія Твоїх батьків, борців за волю... Віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу..." (Українська Центральна Рада. У Києві 22 січня 1918 р.) "Іменем Української Народньої Республіки Директорія оповіщає Народ Український про велику подію в історії Землі нашої Української. Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини Єдиної України Західньо-українська Народня Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині Народ Український, визволений, могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати неподільну самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її люду". (22 січня 1919 року, у м. Київі.)  УКРАЇНСЬКА МОЛОДЕ ДАЛЕКОГО СХОДУ!  20 років тому наша славна прабатьківщина Україна, від століть поневолена й ворогами розділена, стала знову Самостійною і Соборною Державою, а наша друга батьківщина - Далекосхідні Зелена Україна (Зелений Клин) стала теж на шлях активної збройної боротьби за своє визволення. Українські Далекосхідні З'їзди, організування Української Далеко схід ньої Армії, проект Конституції Українства Далекого Сходу і т. д. - все це величні історичні факти Визвольної Боротьби Українців Далекого Сходу в недавньому минулому. До воскресення цих величніх історичних днів наближаємося, і за молоддю слово. За нами, молодими, черга зробити краще і довести наші визвольні змагання до побідного кінця. До цього мусимо бути готові своєю організованістю, працею та посвятою. УКРАЇНСЬКА МОЛОДЕ ДАЛЕКОГО СХОДУ! Хоч сьогодні наша Україна розшматована чотирма ворогами окупантами: червоною Москвою, Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною, а наша Далекосхідня Кольонія - Зелений Клин під большевиками, то боротьба за проголошені і таки раз здійснені Ідеали Української Нації 20 років тому не тільки не припинилася, але посилюється з кожним днем. Цю героїчну боротьбу за здійснення повищих Ідеалів веде Український Націоналістичний Рух і його перший пробоєвик - Організація Українських Націоналістів (ОУН.) під проводом Вождя Євгена Коновальця.  УКРАЇНСЬКА МОЛОДЕ ДАЛЕКОГО СХОДУ!  22 січня 1938 року, в 20-ту річницю проголошення самостійності! і 19-ту річницю Соборності! Української Держави все українство Далекого Сходу, а в першу чергу українська Молодь, мусять заманіфестувати на цьому найбільшому святі Української Нації свою відданість і вірність тим святим Ідеалам, за здійснення яких гинули наші батьки, діди й прадіди. На цьому величньо- му святі мусимо заманіфестувати перед цілим світом, що й ми тут, на Далекому Сході, є проти окупації Українських Земель, проти комунізму, мусимо заманіфестувати, що ми за Самостійну Соборну Українську Державу та за освободження нашої другої батьківщини - Зеленої України Далекого Сходу.  УКРАЇНЦІ. - В день свята Державності! Української Нації скажім наш грімкий клич:  Хай живе український націоналістичний рух і його перший пробоєвик за самостійність і соборність України - Організація Українських Націоналістів.  Хай живе Українська Національна Революція від берегів Сяну й Тиси до берегів Тихого Океану під проводом вождя Євгена Коновальця.  Хай живе Український Визвольний Рух на Далекому Сході.  Хай живе Українська Самостійна Соборна Держава.  СЛАВА УКРАЇНІ!"

Українська Далекосхідня Січ. м. Харбін, 1938 р.

Поштівка яка була видана Українською Далекою Січчю

З початком війни на європейському континенті, Японія розпочала підготовку щодо війни проти СРСР, внаслідок чого, був розроблений план під назвою «Кан-току-ен» [«Особливі маневри Квантунської армії»] який передбачав, збільшення чисельності японської армії біля кордону з СРСР, будівництво укріплень у Кореї та Маньчжурії, розвиток залізниці у Маньчжурії, окупації Радянського Далекого Сходу водночас з цим вирішувалось питання, щодо того, яку адміністрацію встановити для Далекого Сходу у разі окупації Японії, пропонувалося установити японську окупаційну адміністрацію на подобі з Маньчжурією, однак, генерал Янаґіта пропонував в разі окупації організувати владу з місцевих українців так як, українці були на його думку найкращим елементом. У 1938 та 1939 роках японська армія вже мали спробу перевірити власні збройні сили та перевірити сили СРСР відбулися дві битви битва на острові Хасан та на річці Халхін-Гол де японська армія була не готова до введення бойових дій проти СРСР. У тому ж 1939 році, почалися і перші репресії проти українського національного руху, першими хто попав під каток репресій стали ОУН їм було заборонено робити будь-які націоналістичні виступи, але згодом ситуація налагодилися і оунівці продовжили працювати. 

Газета «Далекий Схід», 1938 рік, Маньчжурія

З початком німецько-радянської війни та перемог Японії на Тихоокеанському театрі бойових дій була надія японців на реалізацію власних геополітичних амбіцій тому, розпочалася активна підтримка українського національного руху які перебували у Манчжурії, так було відновлено ділові відносини з ОУН та УСХД. Напередодні Різдва 1942 року у Харбіні було випущено газету «Сурма» відому націоналістичну газету, а також, були налогоджені стосунки з Павлом Скоропадським. Подальша праця японців та українців продовжилася щодо вирішення української проблеми на Далекому Сході та однак, програші Японії на азійському театрі бойових дій та Німеччини на європейському театрі дій, привели до згортання українського національного руху та розгортання московського руху.

У 1945 році внаслідок домовленостей з західними союзниками радянські війська увійшли на територію Маньчжурії  та ліквідували остаточно український рух, тим людям яким вдалося втекти від хаосу, продовжили свою діяльність вже в українській діаспорі. 

Висновок

У міжвоєнний період та під час Другої світової війни український національний рух на Далекому Сході, зокрема в Зеленому Клині та Маньчжурії, набув значного розвитку завдяки співпраці з Японією. Представники УСХД (на чолі з Павлом Скоропадським) та ОУН (очолювана Євгеном Коновальцем) прагнули використати геополітичну ситуацію та інтерес Японії до боротьби з СРСР для активізації визвольної боротьби українців. Японці, у свою чергу, бачили в українцях потенційних союзників проти СРСР, підтримували дослідницьку й організаційну діяльність українців, розглядали навіть варіант передачі влади місцевим українцям у разі окупації Далекого Сходу.

Попри тимчасові репресії, українці продовжували активну націоналістичну роботу — створювали організації, видавали пресу, встановлювали дипломатичні зв’язки. Однак, поразка Японії у війні, наступ Червоної армії та окупація Маньчжурії у 1945 році поклали край цим планам. Український рух на Далекому Сході було остаточно ліквідовано, а його діячі емігрували та продовжили боротьбу в еміграції.